Сім днів після Великодня є періодом не простого святкування, а періодом аналізу та прийняття рішень, які стосуються нашої душі. Бо після Христового Воскресіння, потрібно кілька днів, як ми уже й забули про свої обіцянки серцю відкидати гріхи та не бути приманкою спокусам. Все ж наше серце не може весь час бути в режимі очікування, воно й далі буде забруднюватись чадним газом помилок. Без нашої допомоги цього не уникнути. І прийшов час почати.

Світлий тиждень не є буденним та одноманітним, не є копією інших днів. Проте все залежить від нашого сприймання Христового Воскресіння, яке в свою чергу є початком або змін, або бездіяльності. У другому випадку ми будемо спостерігати фатальну картину, фіаско якої ховається в тому, що ми й далі будемо спостерігати. Бо ми навіть і не задумуємось про те, що це є не тільки чудова нагода почати весну в своєму серці, а є й поштовхом до зміни не нас самих, а нашого чорнила життя, його складників. Бо помаху руки замало, якщо чорнило викривлює літери. Яке б наше бажання  не було перегорнути сторінку життя, воно тільки є бажанням. Тому ці дні є тим часом, коли ми повинні навчитись прощати і віддавати тепло, бо це є якісна складова у гармонії та спокої.

Що залишається після відродження нашої душі? Зазвичай тільки часточки любові. Не втрачайте їх, бо без них наше серце залишається самотнім.

Автор: Христина Нищей