Коли бетонні брили проблем і негативу валяться на наші плечі, тоді ми інколи нарікаємо і чекаємо якогось дива та виправдання для нас самих. Нам здається, що хмари так нависли над нами й несила їх розсіяти. Тоді ми починаємо перекладати відповідальність за вчинене на обставини, інших людей або ж ще більше винимо себе, щоб натомість взяти все в свої руки. Натомість, світ відображає картини темніших відтінків, хоча часто ми самі так фокусуємо своє ставлення до всього. Ми думаємо, де є справедливість, проте ми самі її не дотримуємось.

На перший погляд, замкнене коло, з круговерті якого вийти неможливо, бо інколи і не хочеться виходити з власної зони комфорту і боротись зі своїми слабкостями. Всі винні, окрім нас, всюди несправедливість та зло, але чи ми приклали якусь лепту, щоб зробити світ кращим? Чи ми задумувались над цим? Ба ж ні, ми і далі крутимось в цьому шаленому ритмі житті, нічого не помічаючи навкруги. Проте деталі не є простими пазлами, а інколи міняють все до не пізнання. Нам легше судити інших або ж нестримно заздрити, проте це ні до чого доброго не приведе. Навпаки перекриє та завадить нам краще пізнати нас самих, бо завжди ми ніби краще знаємо інших, ніж себе. Справедливість є тим Божим талантом, якого ніби немає на площині життя, але це тільки наші нескінченні ілюзії. Насправді вона може набувати різних форм, часто нам не зрозумілих. Але за Божим планом такий ряд подій, які розгортаються з ударами для нас, насправді роблять нас сильнішими та витривалішими. Для нас це інколи межа, за якою вже нічого не стоїть, проте насправді попереду ще різнобарвне майбутнє.

Як не дивно, інколи ми самі не помічаємо присутність справедливості, коли вона зовсім поруч, але ми вбачаємо в цьому тільки її відсутність. Це стається тому, що ми не вміємо покладатись на Бога, довіряти йому, а намагаємось самі все тримати під контролем. Проте це лише порошинка всього Божого задуму, і нам це важко зрозуміти. І хоча ми підсвідомо знаємо, що не все залежить від нас, але все ж робимо все навпаки, цим заспокоюючи свою свідомість. Але це тільки знеболюючий ефект, хоча самої причини не вирішено. Справедливість – річ не проста. Вона кардинально різна в очах кожного. Але хто має цей Божий талант, той вміє розсудливо аналізувати навколишнє і приймати правильне рішення. А це інколи так складно, що здавалось – легше гори перевернути, аніж зробити те, що має бути наслідком нашої мудрості. Коли ми інколи бачимо, що задля мрії чи просто, йдучи по стежині життя, можемо завдати біль та кривди іншим, або ж задля власного задоволення, цим піднімаючись в своїх очах, тоді не зробити цього є запорукою гідної в очах Бога та світом людини. Жити по – справедливому – це жити по – людськи. Це основа і початок всього, чорнило нашої книги. Якщо воно буде зіпсоване, тоді літери втратять свою красу. І це буде початок кінця . . .

Цей Божий талант має найскладнішу формулу та ключик до розуміння. Він у нашому серці, з якого б’ють потоки життя.

Автор: Христина Нищей