
Людина, яка все життя була вірною та відданою Богові без будь-яких сподівань на корисність чи вигоду. Його прихід у земний світ став переломним та ключовим моментом між Старим і Новим Завітом, бо саме він став предтечею та тим, що сповіщав про прихід Месії й початок безмежної Його любові до нас. Він мученик та той, що удостоївся Божою ласкою хрестити Його сина, якого інші пророки навіть не бачили. Для цього треба мати серце велетня, яке переповнене вірою або ж наскільки бути в очах Божих люблячою дитиною – те, що мав у руках святий, але використовував тільки для прославлення Бога.
Свято Різдва Івана Хрестителя було знане ще у IV столітті і недарма. Адже його пам’ять та вшанування займає особливе місце у нашій церкві – протягом церковного року на його честь святкується аж шість дат. Чому? Бо він мав мужнє та безстрашне серце й душу з залізними обладунками, які захищали його від спокус. Ці щити були із сталі віри та любові, які ніколи не відступають, щоб там не було. Іван Предтеча мав місію від Бога, яку виконував без найменшої дрібки страху та сумнівів й так само мужньо і гідно помер. Він не боявся тогочасного соціуму, його думок та нападів, які були наслідком спокус, що зло забруднювало ними думки. Він проповідував та збирав все більше людей з допомогою та підтримкою Бога за спиною. Святий був посланцем Бога, що мав сповістити людей про прихід Месії. Будучи звичайною людиною він став взірцем жертовного життя і вічної боротьби. Навіть в’язниця не змогла примусити його відректись та відмовитись від своєї віри у те, що говорить Бог, від Нього та незалежність від спокус й гріхів. Наслідком цього стала мученицька смерть – остання жертва, яку він віддав заради того, що ніколи не зможе тліти та стертися з пам’яті. Проте втративши все, що мав у земному житті, він набув значно більше на небі.
Отож, сьогодні не просто свято, про яке ми дізнаємось із позначки на календарі. Бо сьогодні зовсім не потрібно жодних позначок та знаків, а лише розуміння любові Івана Хрестителя до Бога, яка є взірцем для нас.
Автор: Христина Нищей