Історія українського народу ніколи не вирізнялася простотою та  легкістю боротьби. Це не була рівна і пряма дорога, а крутий шлях над прірвою, встелений тернами страху, крові і жертви. Скільки було зрад, скільки було сліз, надзвичайних зусиль та палкого бажання жити гідно. Але разом з тим доля українців викликає захоплення та подив. Бо саме у нас народжувались герої, які просто любили свою землю. А це є найсильніше, що може битись у серці.

Січові стрільці, які боролись за незалежність УНР – Української Народної Республіки протягом 1917-1918 років віддавали своє життя, навіть не задумуючись. Ці роки були не те що складними в усіх аспектах життя, чи то в політиці, чи в економіці, чи на карті територіальних кордонів. Вони були випробуванням для українців та їхніх провідників. Адже на Україну наступали з різних сторін, вона була у пастці. Але Січові стрільці не здавалися, а жили ідеєю незалежності.

Тому ми пам’ятаємо про них. Сьогодні, 19 червня, після Святої Літургії у Церкві Пресвятої Тройці, що на Шевелівці, відбулась панахида на могилі січових стрільців. Відправив панахиду о.Петро Мойсяк. Багато людей йшли з процесією не просто так. Вони молилися за упокій душ полеглих і згадали тих, хто боровся за волю України.

У серці Бог і Україна! Героям слава…

Автор: Христина Нищей